Інеса працює доглядальницею у Skellefteå kommun

Інеса Гребенщикова родом з Харкова. Вона має вищу освіту – інженер-електрик. В Україні працювала за спеціальністю. Після початку повномасштабного вторгення Інеса мала підлаштувати своє життя також до потреб своєї собаки, тому не могла перейти жити у підвал чи метро, як більшість її сусідів і знайомих. Інеса з собакою спали в коридорі. Але швидко їжа для тварини почала закінчуватись, а дістати її виявилося неможливо.

«Однієї ночі в трьохсот метрах від нас розбомбили Будинок культури. І тоді я зрозуміла, що потрібно збиратися, бо гарантій, що мій будинок не знищать, не було ніяких. Доїхавши до вокзалу, я зрозуміла, що в потяги мене з собакою не візьмуть. Але через прохання військових, які проходили повз, провідники нас забрали».

У Швеції Інеса вже була один раз. Їй сподобалася країна, природа, а також те, що усі говорять англійською і вона могла спілкуватися зі шведами. Тому було обрано Швецію.

Після прибуття в Мальмо Інеса приїхала в міграційну службу, оформила документи, волонтери допомогли їй з житлом. У волонтера Інеса прожила майже три місяці. Потім вона побачила оголошення про набір працівників на збір полуниці і поїхала в Сільверсборг. Її прийняли разом з собакою, і вона отримала першу тимчасову роботу. Коли скінчився сезон, вона залишилася там до лютого безкоштовно.

«Я знайшла оголошення від Ukrainian Professional Support Center в Телеграмі і заповнила анкету. Через деякий час мені відповіли і відбулася співбесіда з потенційним роботодавцем. Я говорила, що маю досвід роботи зі старими людьми, так як я допомагала моїй бабусі, яка дуже хворіла. Заради бабусі я брала відпустку і сиділа з нею досить довго, адже після інсульту вона була частково паралізована. Після співбесіди мені запропонували роботу в будинку для людей літнього віку. Я була рада переїхати, бо в місті більше можливостей вивчити мову і мати мовну практику».

Шведи, на фермі яких Інеса збирала полуницю, допомогли з переїздом у Skellefteå, і відвезли її з собакою безкоштовно на відстань майже 1400 км. На новому місці роботи її зустріли і надали велику кімнату з усіма зручностями, а усі можливі меблі подарували шведи. Майже з перших днів Інеса почала вчити мову у школі.

«Я працюю в сфері догляду за людьми літнього віку у комуні. Живу я поруч, мені надали житло дуже близько до роботи. Зустріли мене прекрасно. Колектив чудовий, колеги намагаються допомогти у роботі, підказати щось. Моя справа була повторювати за персоналом те, що вони роблять. Через два місяці роботи мені запропонували контракт на один рік. Я почала працювати за новим контрактом і майже відразу після цього отримала квартиру. Працюю повний день, вчу мову, а далі планую лише рухатися і розвиватися».

Інеса з собакою живуть в сорока кілометрах від Skellefteå. Там зручне транспортне сполучення з містом, регулярно їздять автобуси. Їй подобається шведська природа, озера, ліси, вона вже має друзів, є з ким спілкуватися.

«Тут нам усім дуже добре».

Дізнатися більше про роботу та життя у Skellefteå можна за посиланням