Ольга працює садівницею у Spritmuseum
Hовини
Ольга Новобранцева ніколи не думала, що зможе жити за кордоном. Ольга з Конотопу, працювала старшим бухгалтером в Сумобленерго. Сумщина чи не першою зустріла окупантів, і протягом двох місяців Ольга з сином були в окупації.
Спочатку Ольга з сином виїхали до Польщі, а пізніше разом з волонтерами сім’я переїхала до Швеції. Вже у Стокгольмі волонтери зібрали групу людей з України, усіх зареєстрували у Міграційній службі. Через десять днів Ольгу з сином прийняла комуна Ekerö, де сім’я отримала кімнату терміном на 9 місяців.
«Мій син пішов у школу. Там зробили український клас, щоб діти могли адаптуватися краще, він навчався рік у класі з українськими дітьми. Для дітей було зроблено усе. У цей же час я пішла на курси англійської мови для переселенців. Це мені дуже допомогло, і зараз я можу спілкуватися. Потім я ходила на безліч різних воркшопів і лекцій про резюме, про те, як спілкуватися з роботодавцями, про життя у Швеції. Була організована менторська програма і мені дали менторку, яка мене підтримувала і допомагала в різних питаннях».
Ольга знайшла тижневий курс для людей, які планують працювати у сфері догляду за людьми похилого віку, далі були курси у сфері ресторанного сервісу.
У цей час комуна надала Ользі з сином квартиру. Також Ольга розпочала вивчення шведської у Medborgarskolan. Менторка допомогла створити профіль в LinkedIn, Ольга почала дивитися вакансії на різних сайтах.
У кінці весни у нас в організації з’явилась вакансія садівника у Spritmuseum у центрі Стокгольму. Ми запропонували Ользі пройти співбесіду у роботодавця.
«Я була впевнена, що мене не візьмуть, але директор одразу запропонував працювати і почав показувати, що потрібно робити і як. Місце дуже красиве, для мене це і знайомство з новими людьми, і приємний колектив. Багато працівників дивувалися моїй роботі і не знали, що так можна працювати на ділянці. Я проживала у приватному будинку в Україні, мої батьки мали велику теплицю, і я вмію доглядати за рослинами, вирощувати їх. Це і допомогло в отриманні роботи».
Ольга продовжує працювати у музеї, але не зупиняється і шукає кращу роботу.
Шукаєте роботу? Подавайтеся на наші вакансії за посиланням.
